В Україні діти залучаються до куріння в ранньому віці. Сприяють цьому електронні сигарети. За останні три роки попит на вейп в Україні зріс утричі, особливо це подобається молоді.     В Україні понад 40% підлітків (у віці від 13 до 15 років) пробували електронні сигарети, а майже кожен п’ятийрегулярно їх вживає.                                       

«Вейп(інг)» походить від англійського «vape», тобто «вдихати і видихати пар», який утворює електронна сигарета або паровий пристрій. За кілька років розповсюдження земною кулею вейпінг став новою субкультурою серед молоді, що почали називати себе вейперами – курці змагаються, хто красивіше та складніше випустить пар. Опитування виявило, що підлітки вірять, що вейпінг – це лише смак.

Як «Guul» впливає на організм підлітків?

• Кількість нікотину в одному картриджі «Guul» відповідає одній пачці сигарет. Оскільки підлітки часто використовують декілька картриджів за день, вони можуть несвідомо піддаватися небезпечному рівню нікотину, з негайним та довгостроковим впливом на здоров’я.
• Куріння спричиняє негативний вплив на дитячий мозок. У підлітків, які почали палити, помітно знижується активність в префронтальній корі головного мозку, що є критично важливим для когнітивної поведінки людини та прийняття рішень.
• Негативний вплив на легені. Куріння вейпу призводить до того, що пара у вигляді крапель осідає у легенях, порушуючи їхні функції, через це у кров потрапляє менше кисню. Це спричиняє кисневе голодування – гіпоксію, сповільнює обмінні процеси.

Поради для батьків: обговорюйте з дітьми шкідливий вплив куріння на організм людини будь-яких сигарет; цікавтеся шкільним та особистим життям дітей, контролюйте де і з ким ваші діти проводять свій вільний час та чим займаються.

Климчук Ю.О., соціальний педагог

 

Поради батькам першокласника

 Порада перша:

Найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це ваша увага.

 Порада друга:

Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації.

 Порада третя:

Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині.

 Порада четверта:

Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і відчувати себе впевнено.

Хваліть дитину за товариськість, радійте вголос її новим шкільним знайомствам. Поговоріть з нею про правила спілкування зі своїми ровесниками.

 Порада п'ята:

Власним прикладом вчіть дітей бути відповідальними. Своєю поведінкою, діями, словами щодня показуйте дитині, що важливо дотримуватися слова, виконувати все, що обіцяєш.
Розмовляйте з дитиною про емоції, тим самим вчіть дитину адекватно реагувати на різні ситуації.
Вчіть дитину жити в соціумі, знаходити спільну мову з будь-якою людиною, навіть тою, яка може не подобатись. Вчіть дітей приймати інших такими, які вони є, вчіть оцінювати не людину, а її вчинки, і своїм прикладом дитині дайте зрозуміти, що ви не схвалюєте той чи інший вчинок, а не вважаєте людину поганою.

Поради батькам п'ятикласників

• Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
• Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
• Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
• Привчайте дитину до самостійності поступово.
• Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
• Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
• Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
• З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі.
• Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі.

 Батьківська допомога і підтримка п’ятикласників

     Початок навчання у п’ятому класі дуже подібний до навчання у першому.

   Різні учителі, нові умови навчання, фізіологічні зміни. Вони вимагають від дитини самостійності, відповідальності.

    Діти стають тривожними, боязкими або, навпаки, занадто галасливими.

    Погіршується пам’ять, дисциплінованість. Процес адаптації (пристосування до нових умов) вимагає різних форм батьківської допомоги і підтримки.

1.   Допоможіть своїй дитині відчути інтерес до того, що вивчають у школі.

2.  Працюємо у другу зміну. Встановіть час, коли дитина готується до уроків.

3.   Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня.

     Розвивайте увагу, мислення, пильнуйте, щоб дитина не стала капризною, плаксивою, роздратованою.

     Навчіть свою дитину дотримуватись правил карантину.

     Не можна карати дитину:

• за помилки – діти на них учаться.
• за оцінки – хваліть за зусилля.
• за повільність – діти навчаються поступово.
• за негативні емоції – кожен на них має право.
• за незгоду з думками батьків – дитина вчиться бути особистістю.

Досягайте гармонії між домашнім та шкільним життям дитини.

Все буде добре)

 

 

Шановні батьки!

Звертаємо увагу, що Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот «Кіберпес» У чат-боті можна дізнатися про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у випадку кібербулінгу. Детальну інформацію, а також посилання для завантаження чат-бот у Telegram I Viber можна знайти на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням

https://mon.gov.ua/ua/news/50-pidlitkiv-v-ukrayini-buli-zhertvami-ckuvan-v-interneti-prezentovano-chat-bot-kiberpes-dlya-dopomogi-u-borotbi-z-kiberbulingom.

 

Шановні батьки!

Адміністрація та педагогічний колектив ЗОШ №11 звертається до Вас з проханням:

• навчіть свою дитину не вибігати на перерві на вулицю без верхнього одягу;
• навчіть свою дитину правил безпечної поведінки поза школою: не спілкуватись із незнайомими людьми, не вступати у конфлікти із однолітками, не дратувати і не знущатися із безпритульних тварин;
• навчіть свою дитину не псувати шкільне майно: стенди, лавки, парти, стіни;
• навчіть свою дитину дотримуватися правил гігієни;
• формуйте у своїй дитині позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя: поясніть шкідливість тютюнопаління, алкогольних напоїв, вживання чіпсів, сухариків, солодкої газованої води тощо.

 

Першокласники разом із батьками:

• малюють, ліплять, фантазують;
• щоденно слухають, як батьки читають;
• розповідають казки.

Обов’язково діляться враженнями, як прожили цей день у школі.

Батьки щоденно живуть життям першокласника.

 

Другокласники почнуть виконувати перші домашні завдання: виконувати орфографічні вправи, писати слова по пам’яті, усно обчислювати в межах 100.

В розкладі – хвилини театралізації і уроки мистецтва.

 

Учні 4-х класів працюють у другу зміну. Прохання допомогти своїй дитині: переглянути режим дня; продумати харчування і час підготовки до навчальних занять.

Узгодьте, будь ласка, час і кількість занять у гуртках і обов’язково віднайдіть час для розмови і спілкування із своєю дитиною.

 

Сподіваємося на Ваше розуміння, мудрі батьківські настанови та співпрацю.

 

 

 

Поради по формуванню відповідальної поведінки у дітей

1. Не намагайтесь все зробити за дитину, дайте їй свободу. Пам’ятайте, що дитина потребує не стільки самостійності , скільки права на неї.
2. Проводьте дозвілля разом з дитиною. Залучайте дитину до обговорення сімейних проблем, вислуховуйте та обговорюйте її думку.
3. Допомагайте дитині розвивати її здібності.
4. Не формуйте взаємини на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент поважливого ставлення до вас у теперішньому й майбутньому.
5. Будьте терпимим до вашої дитини.
6. Демонструйте модель неагресивної поведінки (Компроміс, поступання)
7. Будьте послідовні у покараннях, карати за конкретні вчинки. Покарання не повинні принижувати дитину.
8. Навчайте прийнятним способам вираження гніву (глибоко подихати, з’їсти солодке, спортивні вправи, вмитися водою, випити води, намалювати свою злість і порвати)
9. Розширюйте поведінковий репертуар дитини, показуючи це на власному прикладі.

Чому сучасні діти не вміють вчитися,

не вміють чекати і насилу переносять нудьгу 

 

Під час спостережень за дітьми практичні психологи та педагоги виокремлюють зниження соціальної, емоційної та академічної активності у сучасних дітей і водночас – різке збільшення числа учнів зі зниженою здібністю навчатися.

Незважаючи на всі найкращі спонукання батьків у вихованні дітей, основні вихователі на жаль, розвивають мозок наших дітей в невірному напрямку.

І ось чому:

Діти отримують все що хочуть і коли хочуть

         «Я голодний» - «Через секунду я куплю що-небудь перекусити». «Я хочу пити» - «Ось автомат з напоями». «Мені нудно!» - «Візьми мій телефон». Здатність відкласти задоволення своїх потреб  - це один з ключових чинників успіху. Ми хочемо зробити наших дітей щасливими тільки зараз і нещасними в довгостроковій перспективі.

         Уміння відкладати задоволення своїх потреб означає здатність функціонувати в стані стресу. Діти поступово стають менш підготовленими до боротьби навіть з незначними стресовими ситуаціями, що в підсумку стає величезною перепоною для їхнього успіху в житті.

Обмежена соціальна взаємодія

У нас багато справ, тому ми даємо нашим дітям гаджети, щоб вони теж були зайняті. Раніше діти грали на вулиці, де в екстремальних умовах розвивали свої соціальні навички. На жаль, гаджети замінили дітям прогулянки на відкритому повітрі. До того ж технології зробили батьків менш доступними для взаємодії з дітьми.

Телефон, який «сидить» з дитиною замість нас, не навчить її спілкуватися. У більшості успішних людей розвинені соціальні навички. Це пріоритет.

Якщо ви хочете, щоб дитина могла спілкуватися, необхідно соціалізувати її.

Нескінченні веселощі

Ми створили для наших дітей штучний світ. У ньому немає нудьги. Як тільки дитина затихає, ми біжимо розважати її знову, тому що інакше нам здається, що ми не виконуємо свій батьківський обов’язок.                                        Ми живемо у двох різних світах: вони у своєму «світі веселощів», а ми в іншому, «світі роботи».                                                                                             Чому діти не допомагають нам виконувати звичайні побутові справи? Чому вони не прибирають свої іграшки?

Це проста монотонна робота, яка тренує мозок функціонувати під час виконання нудних обов’язків, такі ж навички потрібні для навчання у школі і закріплюються вони не нескінченними веселощами, а тільки під час роботи.

Технології

Гаджети стали безкоштовними няньками для наших дітей, але за цю допомогу потрібно платити. Ми розплачуємося нервовою системою наших дітей, їх увагою і здатністю відкласти задоволення своїх бажань.                            Повсякденне життя в порівнянні з віртуальною реальністю нудне. Після години віртуальної реальності дітям все складніше обробляти інформацію в реальному житті, тому що вони звикли до високого рівня стимуляції, який надають відеоігри. Діти нездатні обробити інформацію з більш низьким рівнем стимуляції, і це негативно впливає на їхню здатність вирішувати академічні завдання.

Технології також емоційно віддаляють нас від наших дітей і сімей. Емоційна доступність батьків – це основна поживна речовина для дитячого мозку.

Отже,  для того щоб змінити життя дитини так, що вона буде успішною в соціальній, емоційній і академічній сфері батькам необхідно застосовувати у вихованні дітей наступні рекомендації:

• не бійтеся встановлювати рамки (дотримання режиму дня, регламенту часу для користування гаджетами, спілкування та іншого);
• відновити емоційну близькість з дітьми;
• навчіть дітей чекати ( нудьгувати – нормально, це перший крок до творчості; поступово збільшуйте час очікування між «я хочу» і «я отримаю»);
• навчіть свою дитину виконувати монотонну роботу з раннього віку, оскільки це основа для майбутньої працездатності;

навчіть їх соціальних навичок (ділитися, вміти програвати й вигравати, хвалити інших, говорити «спасибі» і «будь ласка»).

«Швидка допомога» в спілкуванні з гіперактивною дитиною

1. Грати разом з дитиною в ігри з правилами, придуманими дорослими.
2. Ходити разом в басейн.
3. Гуляти з дитиною перед сном.
4. Слухати спокійну, тиху музику перед сном.
5. Читати спокійні, цікаві казки перед сном.
6. Не грати в рухливі ігри після вечері.
7. Розвивати стійкість уваги.
8. Не дивитись телевізор перед сном.
9. Демонструвати спокійну поведінку. Говорити «так треба», «так можна»  замість «ні» та «не можна».
10. Проводити вільний час разом усією сім’єю.
11. Підтримувати контакт з педагогами та психологом, а в разі необхідності і з неврологом.
12. Відвернути увагу дитини від її капризів.
13. Запропонувати вибір (іншу можливу на даний момент діяльність)
14. Поставити несподіване запитання.
15. Відреагувати несподіваним для дитини чином (пожартувати, повторити дії дитини).
16. Не карати, а просити (але не підлещуватись).
17. Вислухати те, що хоче сказати дитина (а в іншому випадку вона вас  не почує).
18. Автоматично, тими самими словами повторювати  багаторазово своє прохання.
19. Сфотографувати дитину чи підвести її до дзеркала в той момент, коли  вона вередує.
20. Залишити в кімнаті саму, коли вона вередує (якщо це безпечно для її здоров’я).
21. Не наполягати на тому, щоб дитина вибачилася.
22. Не читати нотацій (дитина все одно її не чує).

 

Як зменшити прояви дитячої агресивності

1. Найкращий спосіб уникати надмірної агресивності підлітка – виявляти до нього більше уваги й ласки, яких він так потребує.
2. Батьки мають стежити за своєю поведінкою в сім’ї .
3. Найкращий спосіб виховання – єдність дій та власний приклад.
4. Не можна використовувати фізичних покарань.
5. Допомагайте підлітку знаходити друзів. Заохочуйте розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме підприємливості, активності, ініціативності.
6. Перешкоджайте негативним виявам агресивності, зокрема ворожості, скутості.
7. Пояснюйте наслідки агресивної поведінки.
8. Ураховуйте у вихованні й навчанні особисті риси підлітка.
9. Давайте підлітку задовольняти потребу в самовираженні й самоствердженні.
10. Обмежуйте перегляд відеофільмів зі сценами насильства. Це стосується й комп’ютерних ігор.
11. Спрямовуйте енергію підлітка в корисне річище, заохочуйте  його до участі в культурних заходах, спортивних секціях.

 

Дитяча душа – це скарбничка. І її цінність залежить від того, що ми туди вкладемо!