Ніколи не пізно поставити кому,
Забути образу, простити сльозу,
Прогнати із серця тривогу та втому,
За хмари у далеч прогнати грозу.
Життя – це правопис, де коми і крапки,
Суцільні рівняння з одним невідомим,
Це нариси свята, буденні нотатки,
Де вибору право: чи крапка чи кома?
Найвище блаженство – творити добро.
Пригорщами, а може, і по краплині.
Добра вам, колеги!
Вітаю і люблю
В. Слободян
