Своєчасне оволодіння мовленням – основа розумового розвитку дитини, запорука її повноцінного спілкування з оточуючими.

Головна мета корекційного навчання – виховання у дітей правильного, чіткого, виразного мовлення з урахуванням лексичної та граматичної будови мовлення.

Герасимчук Наталія Олександрівна: вчитель-логопед вищої категорії.

Педагогічне кредо: Гни дерево, поки молоде, вчи дітей поки малі.

Завдання, над якими працює вчитель-логопед:

• Усунення всіх недоліків у вимові фонем;
• Засвоєння учнями певних знань про участь окремих органів в артикуляції звуків;
• Виховання в учнів вмінь відчувати рухи й положення власних органів мовлення;
• Контролювання пильності відтворення звуків.

Логопедична робота в школі 

Мета: надання своєчасної корекційної допомоги школярам, що мають відхилення та  мовленнєві патології.

Завдання:

• створення умов для сприятливого розвитку особистісного потенціалу школяра - логопата;
• своєчасне виявлення дитини з мовленнєвою патологією;
• створення банку даних.

1 етап. Сканування мовленнєвого розвитку усного та зв'язного мовлення проводиться у вересні, також здійснюються бесіди  про проблеми у зв'язному мовленні.

2 етап. Перевірка засвоєння школярами змісту корекційних програм та визначення рівня сформованості усного мовлення в період корекції (грудень-квітень).

Корекційно-розвиваючий напрямок

попередження затримки розвитку специфічних навичок навчання у школярів - логопатів, обумовленої різними порушеннями усного мовлення;

заповнення прогалин у розвитку лексичного запасу та граматичного стану мовлення;

розвиток морфологічних і синтаксичних узагальнень.

Школярі-логопати, які потребують корекції звуковимови, відвідують логопедичні заняття 2 рази на тиждень.

Цілеспрямована корекційно - логопедична робота з програмою в системі взаємодії з педагогічним колективом робить істотний вплив на якість навчання школярів.

Рекомендації логопеда батькам

1. Значення правильної мови величезне для людини будь-якої спеціальності. Невірна вимова дитини ускладнює його спілкування з оточуючими, відбивається на його загальному розвитку, характері, і в майбутньому може бути причиною проблем  у школі.
2. Мова дитини розвивається шляхом наслідування мови оточуючих його людей. У зв'язку з цим дитина має чути лише граматично правильну мову в своєму оточенні.
3. Перший зразок мовлення для дитини - це мова його близьких. Батьки є першими вчителями рідної мови для своєї дитини. Сім'я - перша школа.
4. Без допомоги батьків дитині важко оволодіти правильною мовою. Розмовляйте з дитиною. Вислуховуйте її уважно,  розмовляйте і відповідайте на всі її питання неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно вимовляйте звуки та слова - це допоможе дитині швидше оволодіти правильною мовою.
5. Не наслідуйте неправильну вимову дитини, самі не нав'язуйте дітям неправильних вигаданих слів. Не розмовляйте з дитиною, використовуючи слова - замінники, такі як ням - ням (їсти), мяу (кішка) і т.д., говоріть відразу загальноприйнятими словами. Інакше ви будете затримувати правильний мовленнєвий розвиток дитини.
6. При появі мовлення у дитини намагайтеся говорити з нею простими словами, короткими фразами, з дотриманням пауз між словами і реченнями, тоді дитина, наслідуючи вашу вимову, навчиться говорити правильно.
7. Слідкуйте за появою і розвитком мовлення вашої дитини, починаючи з лепетання і появи перших слів. При затримці мовленнєвого розвитку у дитини звертайтеся до фахівців.
8. Прищеплюйте дітям правильні мовні навички, не допускайте швидкої мови у дитини. Некваплива, чітка, правильна, виразна мова сприяє правильному мовленнєвому розвитку дитини.
9. Не перевантажуйте дитину мовним матеріалом. При читанні пояснюйте дитині значення слів і виразів. При виборі літератури для читання враховуйте вік вашої дитини і його особливості сприйняття та емоційний стан.

Батькам важливо пам'ятати, що діти вчаться говорити, наслідуючи оточуючим їх людям, тому, чим більше дитина буде спілкуватися з дорослими і однолітками, тим швидше і якісніше буде розвиватися її мова.

Мова дорослих - приклад для дітей. При відсутності такого зразка, скорочення і збідніле спілкування між дитиною і дорослими, нормальний мовленнєвий і психічний розвиток сповільнюється. Фахівці виявляють у таких дітей затримку мовного та психічного розвитку. Тому дуже важливо спілкуватися з дитиною, грати з ним, читати йому вірші і казки.

Рекомендації вчителя-логопеда батькам дітей з мовленнєвими порушеннями

Загальні рекомендації:

Покажіть дитину дитячому психіатру, невропатологу, вчителю-логопеду.

Систематично й акуратно виконуйте з нею домашнє завдання.

Займайтеся щодня або через день в доброзичливій, ігровій формі.

Дотримуйтесь точність і поетапність виконання завдань.

Поступово ускладнюйте вимоги до мовлення дитини.

Вчіть спостерігати, слухати, міркувати, чітко і ясно висловлювати свої думки.

 Виховуйте посидючість, самостійність.

Пам'ятайте, терміни подолання мовленнєвих порушень залежать від ступеня складності дефекту, від вікових та індивідуальних особливостей дитини, регулярності занять, зацікавленості та участі батьків у корекційній роботі.

Не фіксуйте увагу дитини на тому, що у нього не виходить, краще підбадьорюйте її.

Запасіться терпінням, не чекайте швидких результатів і обов'язково доведіть курс корекції вимови у дитини до кінця. Знайте, що погану мову не можна виправити за один і навіть за кілька занять. Для цього потрібен час і спільні зусилля логопеда, дитини і батьків.

Пам'ятайте, що коли дитина росте звичка говорити неправильно у дитини закріплюється і гірше піддається корекції.

Виправлення звуків проводиться поетапно:

1-й етап - підготовчий (спеціальні вправи для губ, мови, голосу, дихання та ін);

2-й етап - постановка (викликання звуків по наслідуванню або за допомогою спеціальних прийомів);

3-й етап - автоматизація (закріплення звуку в складах, словах, реченнях);

4-й етап - диференціація (у випадках заміни одного звука іншим).

Підготовчий етап і етап закріплення нового звука у багатьох дітей протікає повільно і вимагає тривалого тренування.

Щоб домогтися вірного положення губ, мови, швидкої, вільної, чіткої вимови звука в мові, потрібно багато тренуватися. Продовжуйте, будь ласка, вдома!

Якщо звук ще не вимовляється, виконуйте артикуляційну гімнастику.

Якщо звук поставлений, закріплюйте його: називайте картинки, визначте місце звука в слові (початок, середина, кінець слова), складіть з цими словами речення, вивчіть з дитиною мовний матеріал, записаний у зошиті, обов'язково стежте за поставленими звуками в повсякденній мові.

Не забувайте виконувати всі рекомендації вчителя-логопеда!