Поради батькам першокласника

 Порада перша:

Найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це ваша увага.

 Порада друга:

Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації.

 Порада третя:

Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині.

 Порада четверта:

Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і відчувати себе впевнено.

Хваліть дитину за товариськість, радійте вголос її новим шкільним знайомствам. Поговоріть з нею про правила спілкування зі своїми ровесниками.

 Порада п'ята:

Власним прикладом вчіть дітей бути відповідальними. Своєю поведінкою, діями, словами щодня показуйте дитині, що важливо дотримуватися слова, виконувати все, що обіцяєш.

Розмовляйте з дитиною про емоції, тим самим вчіть дитину адекватно реагувати на різні ситуації..

Вчіть дитину жити в соціумі, знаходити спільну мову з будь-якою людиною, навіть тою, яка може не подобатись. Вчіть дітей приймати інших такими, які вони є, вчіть оцінювати не людину, а її вчинки, і своїм прикладом дитині дайте зрозуміти, що ви не схвалюєте той чи інший вчинок, а не вважаєте людину поганою.

Поради батькам п'ятикласників

• Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
• Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
• Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
• Привчайте дитину до самостійності поступово.
• Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
• Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
• Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
• З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі.
• Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі.

Поради батькам з успішної адаптації п’ятикласників до нових умов навчання

• У ваших дітей проблемний (переломний період), тому будьте особливо спостережливими, уважними, терплячими.
• Не слід ослаблювати контроль за навчальною діяльністю, але поступово привчайте до самостійності .
• Цікавтеся шкільними справами, обговоріть складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
• Основним помічником у складних ситуаціях є терпіння, увага й розуміння.
• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть, якщо вони вам здаються безглуздими. Надлишок опіки обмежує творчість.
• Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.
• Ніколи не поспішайте з висновком ні про дитину, ні про вчителя – прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителями.
• Привчайте дітей до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.
• Стежте за порадами вчителів, записами у щоденниках та робочих зошитах.
• Дбайте про те, щоб дитина була відповідальною та охайною в усьому.
• Пам’ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, - результат взаємодії трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Якщо ці колективи будуть дружними, цілеспрямованими, ваша дитина формуватиметься у чудових умовах. Це залежить від кожного й від вас теж.
• Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, її треба терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
• Керуйтеся у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший спосіб виховання – особистий приклад.
• Умійте ставити себе на місце дитини.
• Пам’ятайте: праця, зокрема, навчальна, не шкодить вихованню дитини, а бездіяльність – найперший ворог.

ЗАХИСТІТЬ  ДИТИНУ  ВІД  БУЛІНГУ!

Булінг – достатньо нове поняття в нашому житті, але явище, яке воно означає, на жаль, у нас, добре і давно відоме. Що ж це за явище таке, де дитина стає «білою вороною» та «цапом – відбувайлом», або, як говорять сьогодні – жертвою булінгу? 

Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Вчені визначають шкільний булінг як тривалий процес свідомо жорстокого ставлення з боку однієї дитини або групи дітей до іншої дитини або групи інших дітей.

Булінг проявляється в багатьох формах: є психологічна, фізична, економічна форми булінгу, а також кіберзалякування. Хоча навчальні заклади багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно справлятись із ним, батьки заздалегідь краще інших можуть навчити дітей запобігати проявам такої поведінки й зупиняти їх.

Пропонуємо поради, як батькам розібратися в даному явищі та як треба справлятись із найбільш поширеними видами булінгу.